Зобов’язання з завантаження і розвантаження та ставки фрахту вже були врегульовані у 2022 році в Іспанії. Уряд Угорщини розпочав масштабну реформу автотранспортного сектору країни, і 28 січня 2024 року набуде чинності комплексний пакет нормативно-правових актів. Нові правила, викладені в Урядовому декреті №686/2023, спрямовані на забезпечення прозорості та справедливості в галузі автомобільного транспорту.
Основною зміною є запровадження мінімальної базової плати за послугу, яка визначатиметься не лише вартістю плати за проїзд, а й іншими транспортними витратами, наприклад, на пальне.
Крім того, з 28 січня сторони вже можуть за взаємною згодою домовитися про участь перевізника у завантаженні, при цьому перевізник матиме право стягувати плату за завантаження та сортування палет. Починаючи з мінімальної суми 10 975 форинтів (приблизно 2,5 євро) за годину, ця плата охоплює період від готовності до забирання або доставки до завершення завантаження. Структура плати базується на кожній розпочатій годині, що гарантує, що перевізники отримують адекватну компенсацію за свій час.
Слід зазначити, що укладення такої угоди є факультативним, а не обов’язковим.
Простій, під яким розуміється період, що перевищує одну годину після узгодженого часу завантаження, тепер підлягає окремій оплаті. Ця плата за простій у розмірі 8 636 форинтів (приблизно 22 євро) за годину призначена для усунення неефективності та має бути доведена перевізником у письмовій формі або підтверджена іншими надійними засобами (наприклад, даними GPS).
Також будуть введені суворі правила, що обмежують кількість транспортних субпідрядників, залучених до виконання певного завдання, з метою прискорення розподілу робіт між компаніями, які фактично надають послуги. Відступи від цього правила можливі, але вимагають взаємної згоди між сторонами.
Регулювання зобов’язань щодо завантаження та розвантаження
Слід зазначити, що ці нові правила застосовуватимуться лише до компаній, зареєстрованих в Угорщині. Однак це свідчить про те, що держава може встановлювати певні обмеження, які забезпечують хоча б мінімальний рівень прибутковості в діяльності вітчизняних перевізників. Тому це можна розглядати не лише як спробу регулювання ринку, а й як своєрідну підтримку транспортної галузі.
У контексті реформування автомобільного транспорту в Угорщині на увагу заслуговують кілька ключових аспектів:
- обов’язок вантажовідправника завантажити товар, тоді як вантажоодержувач відповідає за розвантаження; будь-яке відхилення від цих стандартів має бути чітко прописане в договорі та визначені умови участі у завантаженні.
- для забезпечення справедливої компенсації плата за фрахт має бути не меншою за мінімальну плату за базові послуги; це положення захищає перевізників від отримання неадекватної винагороди за свої послуги.
- перевізники, які користуються законними пільгами щодо плати за проїзд, можуть виявити, що певні положення про мінімальну базову плату за послуги до них не застосовуються; це забезпечує певну гнучкість для врахування конкретних обставин.
- договори між постачальниками поштових послуг і відправниками повинні відповідати мінімальному стандарту; плата за пересилку в таких договорах не повинна бути меншою, ніж вартість найважчого відправлення, плюс півторакратний розмір плати, зазначений у договорі про надання поштових послуг.
- Правила також включають в загальний розрахунок плату за проїзд дорогами, витрати на інфраструктуру автомагістралей і загальний податок з продажів, що сприяє комплексному підходу.
